Залишу це тут для медитації довгими осінніми вечорами.

Originally posted by flat_cinema at Джулиан Овенден (Julian Ovenden)

Приятными открытиями, равно как и хорошими новостями, нужно делиться, верно же? Поэтому я здесь, пишу этот пост и радуюсь - потому как, очень даже возможно, что у меня не было повода писать все это.

Постараюсь не быть слишком категоричной ( Read more... )

От так дивишся новий сезон "Vicious", все добре і звично, а потім з'являються молоді Фредді та Стюарт - Люк Тредевей та Семюел Барнетт, з'являються на дві хвилини у флешбеку,  і усвідомлюєш, що хочеш серіал про них ( Read more... )

Є в Річарді Лінклейтері щось від історика - варто лиш згадати його знамениту трилогію, як така думка промайне десь на периферії. Але після «Юності» ця думка не буде непоміченою чи випадковою. Перед нами така собі історія повсякденності, такий собі фільм «за жизнь», якому при цьому вдається не стати документальним (або псевдодокументальним, чому б ( Read more... )

Побачила у sidhe_place неймовірно прекрасне відео:

Click to view

Ну а після цього пішла активна робота гугла, і виявилося, що танцюрист народився у Херсоні, але це ще не найцікавіше. Найцікавіше те, що Hozier, чия пісня тут звучить - це прямо таки Адам із "Виживуть тільки коханці"! І тут я відчула, що не можу не поділитися цим.

Click to view

[P.S.]

Some folk we never forget
Some kind we never forgive
Haven't seen the back of us yet
We'll fight as long as we live (с)


( Read more... )

Зараз проблеми або з часом, або з інтернетом, тому буваю тут ну зовсім епізодично. Ані почитати френдстрічку, ані написати, суцільне розчарування. Майже те ж саме з актуальною інформацією про кіно. От дорвалася до інтернету, побачила, скажімо, ролик нових "Зоряних воєн" - і усвідомлюю, що чомусь єдине питання, яке мене цікавить у зв'язку з цим ( Read more... )

Нарешті я вирішила, що мати репутацію хоч якогось кіномана, але не подивитися «Список Шиндлера» - це речі малосумісні. Тому я чесно висиділа 3 години 15 хвилин цього чорно-білого дійства, де початок - безбожно затягнутий, потім - нічого так, а наприкінці очі постійно на мокрому місці, а зважаючи на те, що початок вже майже забувся на той момент ( Read more... )

І в горі спізнав я, що тільки одна -

Далекеє небо - моя сторона.

Безглуздо сперечатися, що бувають такі фільми, які довгим та чудернацьким шляхом йдуть до нас, але приходять, як це не дивно, саме тоді, коли вони потрібні. Для цього у мене пояснення - «усьому свій час». Або критичніше - «ну і нехай, слоупок так слоупок». От так довго і ( Read more... )

Брр, скільки всього накопичилося, що треба терміново написати хоч про щось. Наприклад, про серіали. Ось «Гра престолів» закінчилася. Аналізуючи свої враження, можу засвідчити, що в цілому задоволена фіналом. І знаєте, чому? Бо коли закінчилися титри, мій настрій не зіпсувала думка, що на нову серію чекати десь місяців десять. Між іншим, після ( Read more... )

Коли читаєш відгуки про те, що з’явився гарний російський фільм - це привертає увагу. В основному тому, що більшість російських глядачів свої вітчизняні фільми критикує у найжорсткіший спосіб, і за це їх важко засуджувати. А цього року з’явилися спочатку «Метро» а трохи пізніше - «Легенда №17», які більше хвалять, ніж лають. І це ніби екзотика ( Read more... )